підборіддя

Mira otros diccionarios:

• підборіддя — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• підборіддя — я, с. 1) Виступ нижньої частини обличчя, утворюваний щелепою. 2) Те саме, що підгорля 2) …   Український тлумачний словник

• підборіддя — [п ідбоур’і/д :а] д :а, р. мн. р і/д …   Орфоепічний словник української мови

• підборідник — а, ч. 1) Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. 2) Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. 3) муз. Спеціальний пристрій у скрипки та альта, що допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри …   Український тлумачний словник

• підборіддячко — а, с. Зменш. пестл. до підборіддя 1) …   Український тлумачний словник

• підборідний — а, е. Стос. до підборіддя …   Український тлумачний словник

• аперкот — у, ч. У боксі – удар знизу в тулуб чи підборіддя …   Український тлумачний словник

• бакенбарди — ард, мн. (одн. бакенба/рда, и, ж. і заст. бакенба/рд, а, ч.). Борода від скронь уздовж щік до виголеного підборіддя …   Український тлумачний словник

• борода — и/, ж. 1) Волосяний покрив на нижній частині обличчя. || перен., розм. Про бородатого чоловіка. || У деяких тварин і птахів – пучок шерсті або пір я коло шиї. 2) Підборіддя, нижня щелепа. 3) етн. Кущик жита чи пшениці, залишений господарем на… …   Український тлумачний словник

• випнутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до випнути. 2) прикм.Який видається, виступає наперед. Випнуте підборіддя …   Український тлумачний словник

• відпасати — а/ю, а/єш і рідко відпа/сувати, ую, уєш, недок., відпа/сти, су/, се/ш, док. 1) перех. Те саме, що випасати 1). 2) перех., перен., фам., зневажл. Добре харчуючись, відрощувати живіт, підборіддя тощо. 3) неперех. Пасінням відробляти за що небудь.… …   Український тлумачний словник